Хороше запитання: “Що робити?“, яке задають сьогодні багато політиків, бізнесменів, громадяни України. Відповідь на це просте питання від Бориса Івановича Івакіна.
Сьогодні потрібно пропонувати в якості відповіді на класичне запитання “що робити?” інше: “як робити?”
І тут не можу не погодитися з тим, що людей треба готувати до нового життя, в якій вони (ми), всі громадяни України повинні навчитися забутого, точніше згадати, що вміли добре робити наші предки – жити по-совісті і управляти собою.
Тобто самоорганізація і самоврядування повинні стати потребою, де на ряду з повною свободою кожного і всіх лежить висока відповідальність і зобов’язання кожного перед усіма.
Треба почати з того, що сказати правду про те, що нас останнім часом нахабно обманювали. Що уявна свобода вибору починалася перед черговими виборами і закінчувалася в день виборів. Що ми, громадяни України, чомусь стали “фізичними особами”, а це означає втратили те, що належить нам – майно нашої держави, а разом з цим і владу, яка також належить нам – громадянам України, як це визначено основним законом України – Конституцією.
Ось що потрібно говорити сьогодні людям, громадянам України. А також розповідати, як повернути Конституційно, в правовому полі, законному господареві – народу України – законне право управляти собою і державою.
Ось з цього моменту і потрібно говорити як це робити.
Для початку треба прокинутися від тривалої, бездіяльною сплячки. Самоорганізуватися, об’єднатися, оформитися як суб’єкт і власник майна – Територіальна громада.
Заявити про це публічно, і скористатися своїм правом управляти собою і державою безпосередньо, згідно з чинним законодавством (Конституція України, Закон про місцеве самоврядування, Закон про органи самоорганізації населення). І дай Бог всім розуміння, а ще й бажання зрозуміти це і прийняти бо все краще – ворог хорошого!
Чого гріха таїти: народ не готовий взяти на себе відповідальність, а “влада” (наші представники) не хоче передавати повноваження. Ось і ходимо по колу, один одного лаючи. Представники влади говорять: народ ледачий, а народ відповідає: влада не дає “порулити”.
Практика показує, що потрібно застосувати метод підштовхування знизу і натискання зверху, що ми і бачимо сьогодні на вулицях своїх міст. Вихід є і він починає проявлятися, а саме в тому, що останнім часом все активніше заговорили про децентралізацію влади, про передачу більшої частини повноважень на місця, але є велике питання: чому знову напівзаходи, чому не говорять кому конкретно передати ці повноваження.
А ось тут і криється головна відповідь: передати повноваження необхідно Територіальним громадам, про які мовчать наші “ідеологи” децентралізації.
Ось цю прогалину необхідно терміново ліквідувати шляхом масового навчання громадян, а почати потрібно, безумовно, з інформації, щоб всі стали проінформованими.
Потім повсюдно провести навчання, де бажаючі отримають знання про те, як самоорганізуватися і навчитися керувати собою і державою. І тому на цьому етапі будь-яка інформація про Територіальні громади потрібна і в будь-якій доступній формі. Г
оловне щоб люди почали отримувати таку інформацію, а далі кількість обов’язково перейде в якість, і з’являться ті, активні громадяни, які захочуть змінити життя на краще у себе в будинку, на вулиці, в місті.
І зроблять це спільно, не по примусу, а за покликом серця і розуму бо прийде розуміння питання: “Хто в домі господар!”
Але для цього треба, щоб сьогоднішні, так звані, “господарі життя” також свідомо передали владу до істинного господаря – народу України!